УЗАГАЛЬНЕННЯ практики розгляду адміністративних справ за зверненнями фізичних осіб з приводу пенсійних та інших соціальних виплат за 2009 рік

1.Конституція України

2.Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, від 22.05.2008 року №10-рп/2008, від 14.12.2000 №15-рп/2000, від 03.10.1997 року №4-зп, від 27.11.2008 року  №26-рп/2008, ухвала Конституційного Суду від 19.05.2009 року №27-у/2009

3.Закони України про Державний бюджет на 2006-2009 роки, закони України: «Про Конституційний Суд України», «Про соціальний захист дітей війни», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про прожитковий мінімум», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб», «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

4.Справа «Кечко проти України», Страсбург, 08.11.2005 року.

5.Постанови Кабінету міністрів України: від 27.12.2001 року №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», від 18.03.2009 року №211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», від 24.10.2007 року №1261 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України»,  від 30.05.2007, № 790 "Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації"

Адміністративні справи за зверненням фізичних осіб з приводу пенсійних та інших соціальних виплат по відношенню до всіх адміністративних справ, які надійшли до судів становлять досить великий відсоток.

2.   Софіївський райсуд – 546 (84%)

3.Павлоградський міськрайсуд – 1531 (83,2%)

4.Верхньодніпровський райсуд – 514 (81,5%)

5.Нікопольський міськрайсуд – 2368 (78,8%)

6.Межівський райсуд – 152 (77,6%)

7.Ігулецький райсуд м. Кривого Рогу – 277 (77,2%)

8.Тернівський міський суд – 158 (71,8%)

9.Жовтоводський міський суд – 229 (70,2%)

10.Петропавлівський райсуд – 219 (68%)

11.Покровський райсуд – 168 (67,5%)

12.Першотравенський міський суд – 395 (66,1%)

1. Нікопольський міськрайсуд – 2368 (3006 – всього адміністративних справ)

1.   Василівський райсуд – 2534 (97,3%)

5.   Якимівський райсуд – 2235 (91%)

1. Бердянський міськрайсуд – 3200 (всього адміністративних справ - 4236)

3. Василівський райсуд – 2534 (всього адміністративних справ – 2688)

1.Добровеличківський райсуд – 1807 (100%)

2.Розівський райсуд – 920 (96%)

3.Новоархангельський райсуд – 1058 (92,6%)

4.Петрівський суд  - 866 (92,4%)

5.Світловодський міськрайсуд – 5725 (93%)

6.Новомиргородський райсуд – 1319 (90,4%)

7.Маловисківський райсуд – 2341 (83,3%)

1. Світловодський міськрайсуд – 5725 (всього адміністративних справ – 6156)

Серед адміністративних справ за зверненнями фізичних осіб з приводу пенсійних та інших соціальних виплат перше місце займають позови «дітей війни»до УПФУ про визнання незаконними (протиправними) дій (бездіяльності) та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

1.Софіївський райсуд – 538 (98,5%)

2.Криворізький райсуд – 81 (90%)

3.Межівський райсуд – 34 (89,4%)

4.Павлоградський міськрайсуд – 1225 (80%)

5.Жовтневий райсуд м. Кривого Рогу – 388 (72,8%)

1.Приазовський райсуд – 1017 (99,8%)

2.Куйбишевський райсуд – 1833 (99,6%)

3.Якимівський райсуд – 2225 (99,5%)

4.Кам’янсько-Дніпровський райсуд – 1740 (99,1%)

5.Приморський райсуд – 325 (99,1%)

6.Гуляйпільський райсуд – 1372 (94,5%)

7.Новомиколаївський райсуд – 74 (96,1%)

8.Мелітопольський міськрайсуд – 2847 (95,6%)

9.Оріхівський райсуд – 1001 (93,2%)

1.Новоархангельський райсуд – 1058 (100%)

2.Розівський райсуд – 917 (99,7%)

3.Долинський райсуд – 1071 (97,8%)

4.Маловисківський райсуд – 2282 (97,5%)

5.Світловодський міськрайсуд – 5554 (97%)

6.Голованіський райсуд – 1908 (96,1%)

7.Петрівський райсуд – 815 (94,1%)

1.   Томаківський райсуд – 29 (82,9%) (всього соціальних справ – 35)

2.Пятихатський райсуд – 10 (78,6%) (всього соціальних справ – 14)

3.Тернівський райсуд 91 (78,4%) (всього соціальних справ – 116)

4.Широківський райсуд – 9 (75%) ( всього соціальних справ – 12)

5.Саксаганський райсуд м. Кривого Рогу – 117 (53%) (всього соціальних справ – 218)

1. Павлоградський місьрайсуд – 272 (17,8%) (соціальних справ – 1531)

1.Комунарівський райсуд м. Запоріжжя – 54 (38%)

2.Оржонікідзевський райсуд м. Запоріжжя – 56 (33%)

3.Заводський райсуд м. Запоріжжя – 34 (25%)

1.Олександрійським міськрайсудом – 135 (16,1%) (всього соціальних справ – 835)

2.Ульянівський райсуд – 3 (14,3%) (всього соціальних справ – 21)

1. Верхньодніпровський райсуд Дніпропетровської області - перерахунок пенсій та одноразових грошових допомог згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 40 справ (7,7% від соціальних справ)

2. Дніпровський райсуд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області - перерахунок пенсій та одноразових грошових допомог згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 35 справ (9,9% від соціальних справ)

3. Васильківський райсуд Дніпропетровської області – перерахунок пенсій та одноразових грошових допомог згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 19 справ (32,2% від соціальних справ)

4. Токмацький райсуд Запорізької області - перерахунок пенсій та одноразових грошових допомог згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та грошової допомоги учасникам війни згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»- 30 справ (6,8% від соціальних справ)

5. Комунарський райсуд м. Запоріжжя - перерахунок пенсій та одноразових грошових допомог згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та грошової допомоги учасникам війни згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»- 88 справ (30,6% від соціальних справ)

6. Світловодський міськрайсуд Кіровоградської області – перерахунок пенсій та одноразових грошових допомог згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 54 справ (1% від соціальних справ)

7. Олександрійський міськрайсуд Кіровоградської області - перерахунок пенсій та одноразових грошових допомог згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та грошової допомоги учасникам війни згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»- 135 справ (16,1% від соціальних справ)

В основній масі загальні місцеві суди розглядали цю категорію справ правильно. Деякі труднощі виникали у частині застосування підстав щодо поновлення однорічного строку звернення до суду згідно ст.99, 100 КАС України. Єдиних критеріїв вирішення цього питання у судів немає. Це питання кожний суд вирішував на свій розсуд.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років. Розглядаючи справи цієї категорії, суди враховували, що для надання соціальної пільги повинно бути встановлено статус особи, яка звертається до суду. Оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено вручення дітям війни документа на підтвердження їх статусу, суди витребовували документи, що посвідчують особу позивача, а саме: копію паспорта, де зазначено день народження особи та копію пенсійного посвідчення, де згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 05.04.2006 року №107 «Про Порядок посвідчення права особи на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належність особи до категорії дітей війни засвідчується штампом, який проставляється регіональними органами праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання особи. У разі видачі ламінованого пенсійного посвідчення або його втрати (до видачі дубліката) особам, які належать до дітей війни видавались тимчасові довідки.

Належними відповідачами по цих справах є управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, які згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від  30.04.2002 №8-2 ( в новій редакції, затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5, зареєстрованою у Міністерстві юстиції 13.03.2008 року №2008/14899 «Про внесення змін до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах») управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами). Залучення у якості співвідповідачів органів Державного казначейства України є помилковим.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Необхідно звертати увагу на те, що частиною другою цієї статті визначено, що ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Згідно Прикінцевих положень цей Закон набрав чинності з 01.01.2006 року. Згідно з п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік. Відповідно до Закону України від 19.01.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» внесено зміни, згідно якими виключено п.17 ст.77 цього Закону, а новою редакцією ст.110 Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймалися. Отже, пільги для дітей війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджено не було.

Майже всі суди у задоволенні позовних вимог, які стосуються 2006 року відмовляли. Така практика є усталеною і узгоджується з позицією Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України.

Однак, Васильківським райсудом Дніпропетровської області позовні вимоги, починаючи з 02.04.2006 року задовольнялись з тих підстав, що  вищевказані зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006  року, як набрали чинності 02.04.2006 року, відновили чинність ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому пенсія дитини війни з 02.04.2006 року підлягала підвищенню на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 року було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є  конституційним).

У судів не виникало проблем з вирішенням питання щодо позовних вимог за 2007 рік. Суди відмовляли у задоволенні позовних вимог за період з 01.01.-08.07.2007 року та задовольняли – за період з 09.07.-31.12.2007 року. Така практика узгоджується з практикою Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України по цій категорії справ.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.6 цього Закону викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/200 зміни, внесені підпунктом 2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

У зв’язку з цим, суди правильно відмовляли у задоволенні позовних вимог «дітей війни» за період з 01.01.-21.05.2008 року та задовольняли позовні вимоги за період з 22.05.-31.12.2008 рік. Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України.

Задовольняли суди позовні вимоги «дітей війни» за 2009 рік, оскільки, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у цьому році не була обмежена у дії. Суди за 2009 рік задовольняли позовні вимоги у залежності від заявлених самих позовних вимог, а саме: кінцевий період перерахунку та виплати підвищення до пенсії встановлювали виходячи з дати, яку вказував позивач або ж, цією датою була дата прийняття постанови суду. У двох випадках рішення суду є правильним.

Суди правильно відмовляли у задоволенні позовних вимог на майбутнє, посилаючись на ст.104 КАС України, вказуючи на те, що у судом підлягають розгляду вже порушені права особи, а спори на майбутнє суд не вправі вирішувати.

Однак, є випадки коли суди, задовольняючи позовні вимоги не вказували кінцевої дати перерахунку та виплати підвищення до пенсії, що є з точки зору Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України неправильним.

Прикладом є ухвала  ВАСУ від 29.07.2009 року (справа №К-5522/09). Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 року позов Бондаренко А.В. було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язано УПФУ в Самарському районі м. Дніпропетровська здійснити такий перерахунок з 09.07.2007 року. Ці рішення скасовані, а справа направлена на новий розгляд. Колегія суддів ВАСУ вказала, що під час розгляду справи та ухвалення рішень суди попередніх інстанцій не з’ясували та не вказали кінцевої дати проведення такого підвищення пенсії, не враховуючи положень Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Такі помилки допускали суди: Самарський райсуд м. Дніпропетровська (справа №2а-105/2008, Світловодським міськрайсудом Кіровоградської області було зобов’язано відповідача здійснити щомісячне нарахування та виплату підвищення до пенсії, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року в подальшому (справа №2а-2705/2009), Маловисківський райсуд Кіровоградської області зобов’язав призначити, нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 09.07.-31.12.2007 року  та з 22.05.2008 року (суддя Кавун Т.В., справа №2а-367/2009, апеляційним судом постанова була змінена та було визначено з урахуванням позовних вимог кінцеву дату перерахування та виплати підвищення до пенсії, а саме: 01.10.2008 року).

З наведених нижче прикладів вбачається, що практика Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по цій категорії справ, також,  неоднакова.

Так, постановою Мелітопольського міськрайсуду Запорізької області визнано неправомірними дії УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області щодо нездійснення перерахування та виплати позивачу надбавки до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язано здійснити перерахунок та виплату з 01.06.2008 року (справа №2а-2629/09). Апеляційним судом ця постанова змінена та уточнено порядок виплати з урахуванням сум виплачених у цей період, але період виплати апеляційний суд залишив той же (головуючий суддя: Поплавський В.Ю.).

Постановою Василівського райсуду Запорізької області зобов’язано здійснити перерахунок і виплатити Гардер Г.Г.  підвищення до пенсії за період з 12.01.2008 року по 12.03.2009 року. Апеляційний суд 28.08.2009 року  змінюючи постанову суду першої інстанції, зобов’язав відповідача здійснити перерахунок і виплачувати позивачці підвищення до пенсії за період з 09.07.-31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (головуючий суддя Суховаров А.В.)

В нижченаведених прикладах апеляційний суд вирішував по іншому.

Змінено постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.12.2008 року, якою зобов’язано УПФУ в Новоукраїнському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання Ютиш О.М. з 09.07.-31.12.2007 року, а також починаючи з 22.05.2008 року згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Апеляційний суд вказав, що позивачу необхідно виплачувати підвищення до пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання та визначив кінцеву дату, до якої у 2008 році необхідно здійснювати перерахунок підвищення до пенсії, а саме до 31.12.2008 року (головуючий суддя Нагорна Л.М.)

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.02.2009 року (справа №2а-2574/08/1170)  зобов’язано УПФУ в Новоукраїнському районі здійснити щомісячне нарахування позивачу Дирці Т.Г. підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.-31.12.2007 року та з 22.05.2008 року. Апеляційним судом 19.01.2010 року постанову змінено та визначено кінцеву дату перерахунку, тобто по 31.12.2008 року (головуючий суддя         Мірошниченко М.В.)

Апеляційним судом 18.12.2009 року змінено постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.10.2009 року (справа                       №2а-3159/09/1121), якою  зобов’язано відповідача здійснити  щомісячне нарахування та виплату підвищення до пенсії соціальної допомоги згідно ст.6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.-31.12.2007 року та з 22.05.2008 року в подальшому. Апеляційним судом визначено кінцеву дату перерахунку, тобто по 31.12.2008 року (головуючий суддя Дадим Ю.М.)

Змінено апеляційним судом 06.10.2009 року постанову Бобринецького райсуду Кіровоградської області від 08.04.2009 року (справа №2а-105/09), якою зобов’язано  здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії за період з 09.07.-31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року. Апеляційним судом визначено кінцеву дату перерахунку, а саме по 08.04.2009 року (головуючий суддя Проценко О.А.)  

В іншому випадку 05.02.2009 року Ленінський райсуд м. Запоріжжя зобов’язав відповідача здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати за 2007 рік - з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., за 2008 рік – з 22.05.2008 р. по день розгляду справи (суддя Мусієнко Н.М., справа №2а-31).

Крім того, ВАСУ у своїх рішенням за результатами касаційного перегляду цієї категорії справ вказував на те, що судами  першої та апеляційної інстанцій неправильно визначались кінцеві дати, до якої має здійснюватися такий перерахунок. При цьому не враховувалось, що згідно із ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом про Державний бюджет України затверджуються повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету  України протягом бюджетного періоду.  Оскільки дія Закону про бюджет на 2008 рік закінчується 31.12.2008 року, то й перерахунок мав би вчинятися до цієї дати. Крім того, судам слід було окремо визначити початкову та кінцеву дати перерахунку підвищення до пенсії позивачу у 2009 році, оскільки з 01.01.2009 року розпочався новий бюджетний рік, у якому видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування визначені Законом про бюджет на 2009 рік (постанова ВАСУ від 27.01.2010 р. справа №К-27234/09, постанова ВАСУ від 27.01.2010 р. справа №К-15507/09, доповідач суддя Бутенко В.І.)

Однак, ухвалою ВАСУ від 18.02.2010 року (справа №К-56689/09, доповідач Нечитайло О.М.) залишено без змін постанову Мелітопольського міськрайонного суду запорізької області від 16.06.2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року, якими зобов’язано УПФУ в Мелітопольському районі Запорізької області здійснити нарахування та виплату позивачу Дубіні Г.К. підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 року по 31.03.2009 року.

Крім того, суди допускали помилки, стягуючи конкретні суми підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Своєю постановою ВАСУ 10.02.2010 року (справа К-42257/09), скасовуючи постанову Індустріального райсуду м. Дніпропетровська від 14.07.2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009 року по справі  за позовом Краснюк Розалії-Софії Андріївни до УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» визнав протиправними дії відповідача щодо нарахування і виплати позивачці підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити нарахування позивачці відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. Колегія суддів вказала, що  суд першої інстанції допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті такої доплати. При цьому суд не врахував те, що з огляду на положення ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю. Адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов’язувати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум. Крім того, колегією суддів вказано, що, оскільки дітям війни згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої на час виникнення спірних правовідносин визначався лише ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», то судам слід було покласти на відповідача обов’язок нарахувати і виплатити позивачу доплату до пенсії відповідно до вимог зазначених нормативних актів.

Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 15.10.2009 року змінено постанову Індустріального райсуду м. Дніпропетровська від 13.08.2009 року (справа    №2а-346/09), якою визнано дії УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо відмови у виплаті щомісячного довічного грошового утримання з 09.07.-31.12.2007 року неправомірними та стягнуто з відповідача на користь позивача Радінського Ю.Ю. суму щомісячного довічного грошового утримання за цей період у розмірі 703,86 грн. та зобов’язано відповідача за цей період здійснити нарахування та виплату (головуючий суддя Туркіна Л.П.)

По різному вирішували питання стягнення конкретної суми підвищення до пенсії та визначення періодів перерахунку і виплати підвищення до пенсії суди: Межівський райсуд Дніпропетровської області (суддя Літвінова Л.Ф., справа №2а-8/09), Бердянський міськрайсуд Запорізької області (суддя Крамаренко А.І., справа 2а-373/01-09), Мелітопольський міськрайсуд Запорізької області (суддя Горбачова Ю.В., справа         №2а-3423/2009), Вільнянський райсуд Запорізької області (суддя Кофанов А.В., справа №2а-136/2009), Новоархангельський райсуд Кіровоградської області зобов’язав УПФУ в Новоархангельському районі Кіровоградської області призначити, донарахувати та виплатити позивачу  підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року по 01.01.2009 року (суддя Запорожець О.М., справа         №2а-190/2009), Маловисківський райсуд Кіровоградської області зобов’язав УПФУ в Маловисківському районі призначити, нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.-31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року (суддя Кавун Т.В., постанова суду від 18.12.2009 року, справа №2а-2127/2009), Кіровоградський райсуд Кіровоградської області зобов’язав відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період, починаючи з 09.07.-31.12.2007 року, а, також, починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року (суддя Онуфрієв В.М., справа 32а-471/2009), Бобринецький райсуд Кіровоградської області зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 09.07.-31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 19.01.2010 року (день розгляду справи)(суддя Орінко В.В., справа №2а-54/2010).

Дніпропетровським апеляційним судом  з цих підстав змінювались або скасовувались під час апеляційного перегляду постанови судів першої інстанції.

Так, змінено постанову Мелітопольського міськрайсуду Запорізької області від 30.06.2009 року (справа №2а-1885/09), якою було зобов’язано УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області нарахувати та виплатити позивачу Кириченко Н.І. щомісячну державну соціальну допомогу згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008 року по 01.02.2009 року в частині конкретизації періодів перерахунку та виплати. а саме: з 22.05.-31.12.2008 року та з 01.01.-01.02.2009 року (головуючий суддя Мартиненко О.В.).  Апеляційним судом скасовано постанову Кам’янсько-Дніпровського райсуду Запорізької області від 04.03.2009 року, яким зобов’язано відповідача перерахувати та виплатити на користь позивачки пенсію відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09.07.2007 року (справа №2а-68/09). З урахуванням позовних вимог,  апеляційним судом періоди були конкретизовані, а саме: з 09.07.-31.12.2007 року та з 22.05.-31.12.2008 року. (головуючий суддя Стежко В.А.)

Мали випадки, коли суд не вказував конкретної дати, а лише зобов’язував відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за місяці. Так, наприклад: з липня по 31.12.2007 року, з травня по 31.12.2008 року та з січня по липень 2009 року (Бабушкінський райсуд м. Дніпропетровська, суддя Максименко О.І , справа №2а-1133/09).

Приклади.

Так, Великобілозерським райсудом Запорізької області по справі №2а-6/2009  за позовом Белей Ю.В. до УПФУ в Великобілозерському районі про стягнення недоплаченої соціальної допомоги рішенням суду від 21.05.2009 року було визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язано його здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 січня по 31 грудня 2008 року включно. Підставою для такого рішення було те, що п.41 розділу ІІ Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік…», яким внесені були зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнаний неконституційним, отже, на думку суду, були підстави для перерахунку підвищення до пенсії за цілий 2008 рік (суддя Круговой В.О.). Апеляційним судом 23.10.2009 року постанова суду першої інстанції була змінена в частині початку строку перерахунку та виплати підвищення до пенсії, а саме з 22.05.2008 по 31.12.2008 року.

Ул’янівським райсудом Кіровоградської області позови «дітей війни» до УПФУ безпідставно об’єднувались в одне провадження (суддя Запорощук А.В., справа               №2а-241/09).

Голованіський райсуд Кіровоградської області  своїм рішенням зобов’язував УПФУ  в Голованіському районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» при цьому не вирішуючи питання про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача (судді Бутенко О.Ф., Гут Ю.О., справи: №2а-427/2009/1104, 2а-772/2009/1104, 2а-160/2009). Апеляційним судом такі постанови суду першої інстанції змінювались або скасовувались та визнавались дії УПФУ в Голованіському районі Кіровоградської області неправомірними (протиправними).  

Так, постановою Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 27.07.2009 року (суддя Башмаков Є.А., справа №2а-785/09) «дитині війни» відмовлено у задоволенні позовних вимог за 2008 та 2009 роки. Апеляційним судом 17.02.2010 року  постанова суду першої інстанції скасовано. Апеляційний суд вказав, що обмежень щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії згідно ст.6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008 року з у 2009 році не було, а тому задовольнив позовні вимоги за період з 22.05.-31.12.2008 року та з 01.01.-31.06.2009 року (головуючий суддя Коршун А.О.).

Постановою Індустріального райсуду м. Дніпропетровська від 21.08.2009 року (справа №2а-345/09) було відмовлено Дубовій Р.П. у задоволенні позовних вимог за 2008 рік з тих підстав, що відповідачем правомірно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 виплачувалось підвищення до пенсії як «дитині війни». Апеляційним судом 05.02.2010 року постанову суду скасовано та зобов’язано здійснити нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії відповідно до ст.6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.-31.12.2007 року та з                  22.05.-31.12.2008 року (головуючий суддя Юхименко О.В.)

Постановою Василівського райсуду Запорізької області від 11.03.2009 року зобов’язано здійснити перерахунок та виплатити Стаднік А.П. надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 27.02.2008 року по 11.03.2009 року (справа №2а-1050/09). Апеляційним судом скасовано постанову суду та зобов’язано здійснити перерахунок та виплатити вказану надбавку до пенсії за період з 22.05.2008 року по 11.03.2009 року (головуючий суддя Проценко О.А.)

Постановою Індустріального райсуду м. Дніпропетровська від 13.08.2009 року  (справа №2а-223/09) визнано дії УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо відмови у виплаті щомісячного довічного грошового утримання з 09.07.-31.12.2007 року неправомірними та стягнуто на користь Тушевої Н.М. вказану суму за цей період у розмірі 703,86 грн. Апеляційним судом 21.01.2010 року постанову суду першої інстанції скасовано, колегія суддів не погодилась з судом першої інстанції щодо поновлення строку позовної давності за 2007 рік, так як позивачка не вказала саме з яких ЗМІ вона взнала про порушення свого права. Наряду колегія суддів не погодилась з висновком суду про відмову у задоволенні позовних вимог за 2008 рік з тих підстав, що відповідач правомірно виплачував надбавку до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 та задовольнила позовні вимоги за період з 22.05.2008 року по 31.03.2009 року (головуючий суддя Туркіна Л.П.)

Змінено постанову Василівського райсуду Запорізької області від 27.03.2009 року (справа №2а-728/09), яким зобов’язано УПФУ у Василівському районі здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії Затинацькому М.З.  за період з 28.01.2008 року по 27.03.2009 року. Апеляційним судом 10.11.2009 року визначено дату початку перерахунку та виплати надбавки до пенсії з 22.05.2008 року (головуючий суддя Добродняк І.Ю.)  Подібний випадок з постановою Кам’янсько-Дніпровського райсуду Запорізької області від 07.05.2009 року, якою було зобов’язано здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії «дитині війни» за період з 13.04.-31.12.2008 року у сумі 828.50 грн. Апеляційним судом ця постанова скасована 03.11.2009 року та визначено період з 22.05.-31.12.2008 року (головуючий суддя Добродняк І.Ю.)

Також невірно був визначений початок перерахунку надбавки до пенсії «дитині війни» Василівським  райсудом Запорізької області постановою від 12.03.2009 року, а саме з 16.01.2008 року по 12.03.2009 року. Апеляційним судом 22.02.2010 року було постанову суду скасовано у частині задоволення позовних вимог за період з 16.01.-21.05.2008 року та відмовлено за цей період (головуючий суддя Баранник Н.П.)

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст.28 Закону України «Про загальнообовязкрове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Така практика неодноразово була підтверджена судовими рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, ВАСУ та Верховного Суду України. Неодноразово у своїх роз’ясненнях на цьому наголошував ВАСУ.

Як вбачається, з приведених вище прикладів, постанови судів першої інстанції, якими суди відмовляли у задоволенні позовних вимог за 2008 рік, виходячи з того що УПФУ діяли правомірно згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530, змінювались або скасовувались та в цій частині позовні вимоги задовольнялись.

Своєю Ухвалою від 19.05.2009 року №27-у/2009 року Конституційний Суд України вказав на «наявність  прогалини  у законодавчому регулювання виплат дітям війни, передбаченої у ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем». Частина 7 ст.9 КАС України дає можливість адміністративному суду у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), чим суди і користувалися.

У жовтні 2009 року ВАСУ розіслав проект, прийнятий у першому читанні на засіданні Пленуму ВАСУ 16.10.2009 року, який стосується питання застосування ст.,ст.99, 100 КАС України, в якому було вказано наступне. «Під час розгляду справ суд, керуючись принципом офіційності з’ясування всіх обставин у справі, повинен перевіряти дотримання позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав. Якщо строк звернення, передбачений ст.99 КАС України, позивачем пропущено, суду необхідно з’ясувати у відповідача, чи наполягає він на відмові у позові з цих підстав. У разі якщо після встановлення судом першої інстанції обставин щодо пропуску строку звернення до суду відповідач не наполягав на відмові в задоволенні позову у зв’язку з пропуском строку звернення до суду, його клопотання про це в суді апеляційної інстанції підлягає залишенню без задоволення. Відповідно до п.3 ч.1 ст.163 КАС України суди в мотивувальній частині рішення повинні зазначати про обставини щодо не наполягання відповідача на відмові в задоволенні позовної заяви з підстав пропуску строку на звернення до суду».

Як свідчить практика, вивчена у ході підготовки цього узагальнення суди по різному вирішували це питання, оскільки, судова практика була неоднозначна, єдиних критеріїв визначення поважності (неповажності) пропуску річного строку звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів немає.

Суди однаково вирішували питання та задовольняли позовні вимоги «дитини війни» у разі коли відповідач не наполягав на застосуванні вимог ст., ст.99, 100 КАС України. У разі відсутності клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, коли позивач просив задовольнити позовні вимоги більш чим за річний період, суди відмовляли у задоволенні таких позовних вимог, керуючись ст.99 КАС України.

 Деякі суди поновлюючи строк звернення до суду не обґрунтовували таке рішення (Покровський райсуд Дніпропетровської області, Компаніївський райсуд Кіровоградської області, Новомиргородський райсуд Кіровоградської області – постанова суду змінена з урахуванням пропуску строку з тих підстав, що позивачем не надано доказів в підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду (головуючий суддя    Коршун А.О.) або, навпаки, не обґрунтовували  свою відмову у задоволенні позовних вимог у зв’язку з пропуском строку звернення до суду (Межівський райсуд Дніпропетровської області, Василівський райсуд Запорізької області, Бердянський міськрайсуд, Токмацький райсуд Запорізької області, Гуляйпільський райсуд Запорізької області, Оржонікідзевський райсуд м. Запоріжжя, Хортицький райсуд м. Запоріжжя, Кам’янсько-Дніпровський райсуд Запорізької області, Новомиргородський райсуд Кіровоградської області – постанова залишена без змін (головуючий суддя Добродняк І.Ю.)

Підстави для поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами або відмови у поновленні такого строку були різними, але їх можна поділити на декілька основних.

- «діти війни» складають одну з найбільш соціально незахищених верств населення і є найменш правообізнаними  (Жовтоводський міськсуд Дніпропетровської області), похилий вік позивача, неодноразовість внесення законодавцем змін до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яким призупинялася дія цієї норми та змінювався розмір підвищення до пенсії «дітям війни», що вочевидь заважало позивачу розумітися у нормах законів, періоду їх дій, умов та порядку застосування строку звернення до суду, а, також початку і закінчення процесуальних строків звернення до суду до того часу, поки в ЗМІ не стали масово обговорюватися питання про порушення прав «дітей війни» та про невиконання рішень Конституційного Суду України (Заводський райсуд м. Запоріжжя), позивач має значний вік, страждає на ряд захворювань, має незначний прожитковий мінімум, щоб замовляти передплату періодичних видань, все це в певній мірі не давало можливості позивачу прослідковувати  за прийняттям законів (Веселівський райсуд Запорізької області, Компаніївський райсуд Кіровоградської області, Новоархангельський райсуд Кіровоградської області, Олександрійський міськрайсуд – постанова залишена без змін, апеляційний суд погодився з підставами поновлення строку на звернення до суду (головуючий суддя Сафронова С.В.), (Петровський райсуд Кіровоградської області, Гайворонський райсуд Кіровоградської області – постанова залишена без мін (головуючий суддя Дадим Ю.М.);

- згідно із ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком (Павлоградський міськрайсуд Дніпропетровської області, Голованіський райсуд Кіровоградської області, Вільшанський райсуд Кіровоградської області, Добровеличківський райсуд Кіровоградської області, Олександрійський райсуд Кіровоградської області). Така підстава є неправильною, оскільки це стосується сум пенсій, які вже нараховані, але не виплачені;

- «дитині війни» стало відомо  про порушення своїх прав з копії газети «Товариш» №12 за лютий 2009 року, де було опубліковано зразок позовної заяви, яку він надав суду (Юр’ївський райсуд Дніпропетровської області) або просто позивач вказував, що взнав про порушення свого права із ЗМІ (Петропавлівський райсуд Дніпропетровської області, Приморський райсуд Запорізької області – постанова з цих підстав скасована апеляційним судом, який визнав причину пропуску строку звернення до суду неповажною та зменшив у зв’язку з цим, період перерахунку та виплати підвищення до пенсії (головуючий суддя Мартиненко О.В.), (Кам’янсько-Дніпровський райсуд Запорізької області);

- суд вважав, що після прийняття рішень Конституційним Судом України відповідач повинен був відновити виплати підвищення до пенсії згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни», при цьому посилався на ст.22 Конституції України, відповідно якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (Центрально-Міський райсуд                 м. Кривого Рогу, Голованіський райсуд Кіровоградської області);

- суд визнав поважною причиною те, що позивач довготривалий час сподівався, що відповідач, як державний орган, самостійно виплатить йому доплату до пенсії (Чернігівський райсуд Запорізької області);

- суд вважав, що позивач скористався своїм правом досудового врегулювання спору, звернувшись до відповідача, недоступність позивача, враховуючи його похилий вік та матеріальний стан, до офіційних джерел, де рішення Конституційного Суду України та закони публікуються (Пологівський райсуд Запорізької області – постанова апеляційним судом залишена без змін (головуючий суддя Дадим Ю.М.);

- визнав пропуск строку поважним, оскільки цьому сприяла бездіяльність відповідача, який не вчиняв будь-яких дій, направлених на реалізацію права позивача (Шевченківський райсуд м. Запоріжжя);

- суд поновив з тих підстав, що відповідачем не надано жодних доказів того, що позивачу було відомо про порушення прав більше чим за рік до звернення до суду (Маловисківський райсуд Кіровоградської області);

- відповідач повинен був діяти не тільки відповідно до рішень Конституційного Суду України, але й зобов’язаний був роз’яснити позивачу про відновлення права на отримання пенсії, що не зробив (Бобринецький райсуд Кіровоградської області)

- позивач, одержуючи надбавку до пенсії повинен був взнати про порушення своїх прав та інтересів (Покровський райсуд Дніпропетровської області);

- суд вважав неповажною причину, коли позивач взнав про порушення своїх прав з висвітлення подій з ЗМІ та відповіді УПФУ (Якимівський райсуд Запорізької області), рішення Конституційного Суду України були офіційно опубліковані 27.07.2007 року та 06.06.2008 року, вони носять відкритий характер, позивач мав можливість і повинен був дізнатися про порушення своїх прав з моменту опублікування рішень Конституційного суду України, будь-яких доказів про відсутність можливості дізнатися про порушення своїх прав або звернення до суду у передбачений строк позивачем не надано (Приазовський райсуд Запорізької області, Гуляйпільський райсуд Запорізької області, Комунарський райсуд м. Запоріжжя, Мелітопольський міськрайсуд Запорізької області, Жовтневий райсуд м. Запоріжжя, Вільнянський райсуд Запорізької області, Куйбишевський райсуд Запорізької області, Пологівський райсуд Запорізької області, Пологівський райсуд Запорізької області, Кам’янсько-Дніпровський райсуд Запорізької області, Розівський райсуд Кіровоградської області)

- суд обґрунтував тим, що законодавчо не передбачено обов’язку державних органів повідомляти  відповідних осіб про належні їм пільги та виплати, крім того, прийняття Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і пов’язані з цим пільги та виплати були також детально висвітлені в пресі та по телебаченню (Михайлівський райсуд Запорізької області);

- доводи позивача щодо необізнаності в нормах законодавства не можна вважати поважною причиною пропуску строку на звернення до суду, так як позивачу напевно було відомо про те, що в 2006-2007 роках ніякої надбавки до пенсії не виплачували, а в 2008-2009 роках стали надавати 10% такої надбавки. Перепон для звернення до суду у позивача не було, відповідних доказів до суду не надано (Приморський райсуд Запорізької області).

З тих підстав, що позивачка не навела поважних причин пропуску строку звернення до суду, було скасовано постанову Якимівського райсуду Запорізької області (справа №2а-1657/09) та задоволено позовні вимоги в межах річного строку звернення до суду (головуючий суддя Мартиненко О.В.); погодився та залишив без змін з цих же підстав постанову Якимівського райсуду Запорізької області від 30.11.2009 року (справа №2а-2030/09) апеляційний суд (головуючий суддя Чепурнов Д.В.), частково скасовуючи постанову Павлоградського міськрайсуду Дніпропетровської області від 22.09.2009 року (справа №2а-1503/09), апеляційний суд також вказав, що позивачем не наведено поважності пропуску строку звернення до суду (головуючий суддя Стежко В.А.). Погодився апеляційний суд з висновком Мелітопольського міськрайсуду Запорізької області і визнав його обґрунтованим щодо пропуску з цих підстав позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав за 2007 рік (справа №2а-136/09/1116,  (головуючий суддя Поплавський В.Ю.).

Скасував апеляційний суд постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2009 року (справа №2а-3607/09) та відмовив у задоволенні позовних вимог за 2007 рік, не погодившись з висновком суду щодо поважності пропуску строку звернення до суду (головуючий суддя Божко Л.А.)

Апеляційний суд погодився з висновком Маловисківського райсуду Кіровоградської області (справа №2а-1784/09) щодо поновлення строку на звернення до суду за захистом порушеного права, врахувавши фактичні обставини справи, похилий вік позивача (головуючий суддя Коршун А.О.)

Постановою Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 27.07.2009 року визнано причини пропуску Холошею В.І. строку поважними, визнано неправомірною бездіяльність УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо не проведення нарахування та виплати позивачу надбавки до пенсії та зобов’язано провести нарахування та здійснити виплати за період з 09.07.-31.12.2007 року. Апеляційним судом 17.02.2010 року скасовано постанову суду першої інстанції, суд погодився з поновленням строку звернення до суду з підстав, що позивач є людиною похилого віку, юридично необізнаною, але вказав, що обмежень щодо нарахування та виплати за періоди з 22.05.-31.12.2008 року та з 01.01.-31.06.2009 року надбавки до пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та законів про Державний бюджет на 2008 та 2009 роки немає, а тому визнав неправомірною бездіяльність позивача та зобов’язав провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за періоди з 09.07.-31.12.2007 року, 22.05.-31.12.2008 року та з 01.01.-31.06.2009 року ( з урахуванням дати постанови суду першої інстанції) (головуючий суддя Коршун А.О.)

Змінено постанову Василівського райсуду Запорізької області від 12.03.2009 року, якою позов Гардер Г.Г. задоволено частково, визнано протиправними дії УПФ та зобов’язано здійснити перерахунок і виплатити Гардер Г.Г. підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 12.01.2008 по 12.03.2009 року. Апеляційним судом 28.08.2009 року постанову суду першої інстанції змінено. Суд врахував те, що відповідач не наполягав на застосуванні ст.99, 100 КСУ, а позивачка стверджувала, що про порушення свого права дізналася лише з ЗМІ, а тому визнав протиправною бездіяльність відповідача за період 09.07.-31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року та зобов’язано здійснити перерахунок і виплачувати за цей період (головуючий суддя Суховаров А.В.).

Постановою Михайлівського райсуду Запорізької області від 20.05.2009 року визнано неправомірними дії УПФУ та зобов’язано здійснити перерахунок та виплату Семеновій Н.М. надбавки до пенсії згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 19.02.-31.12.2008 року. Апеляційний суд 18.02.2010 року скасував постанову суду першої інстанції та вказав, що судом першої інстанції безпідставно застосовано ст.99, 100 КАСУ, оскільки відповідач не наполягав на їх застосуванні. Апеляційний суд  визнав протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язав здійснити перерахунок та виплатити вищевказану надбавку за період з 09.07.-31.2007 року та з 22.05.-31.12.2008 року (головуючий суддя Мірошниченко М.В.)

Індустріальним райсудом м. Дніпропетровська 13.08.2009 року визнано дії УПФУ щодо відмови у виплаті щомісячного довічного грошового утримання з 09.07.-31.12.2007 року та стягнуто на користь Тушевої Н.М. суму щомісячного довічного грошового утримання за цей період у розмірі 703,86 грн. (справа №2а-223/09). У своєму рішенні колегія суддів не погодилась з висновком щодо поважності пропуску строку звернення до суду за 2007 рік, оскільки, позивач конкретно не вказала саме з яких ЗМІ і коли вона взнала про порушення свого права (головуючий суддя Туркіна Л.П.)

Апеляційний суд 04.01.2010 року залишив постанову Куйбишевського райсуду Запорізької області  від 23.10.2009 року (справа №2а-1420/09) без змін, погодившись з його висновком про те, що позивачем без поважних причин пропущений строк позовної давності, оскільки він одержуючи пенсію мав можливість контролювати її розмір. З цих же підстав у зв’язку з пропуском строку позовної давності скасовано постанову Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська від 15.10.2009 року (справа №2а-1185/09) та відмовлено у задоволенні позовних вимог, враховуючи, що позивач звернувся до суду 11.08.2009 року та просив задовольнити позовні вимоги за період 2007 року включно. (головуючий суддя Руденко М.А.).

Апеляційним судом постанову Кіровського райсуду м. Кіровограда скасовано з тих підстав, що позивачкою пропущений строк позовної давності, вона не заявляла клопотання про поновлення, а відповідач наполягав на застосуванні ст.99, 100 КАСУ. З урахуванням того, що позивачка звернулась до суду 18.02.2009 року, апеляційним судом задоволені позовні вимоги за період з 22.05.-31.12.2008 року (головуючий суддя     Баранник Н.П.).

Як вбачається, з наведених прикладів ні в судах першої інстанції, ні в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді немає єдиної практики щодо застосування вимог ст., ст.99, 100 КАС України по справам за позовами «дітей війни».