Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Головне - працювати за Законом
Повноваження Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду поширюються на Запорізьку, Кіровоградську та Дніпропетровську області. Своєю роботою суд продовжує показувати суспільству, що він є дієвим інструментом захисту та забезпечення прав, свобод та інтересів громадян та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Про сучасне судочинство, нагальні проблеми та досягнення суду розповів «Вістям» голова суду Олександр Мартиненко.
Досягнення сьогодення
- Олександре Васильовичу, що Ви можете сказати про результати роботи суду підбиваючи підсумки І півріччя ц.р.?
- Кращим показником роботи є кількість розглянутих справ і якість прийнятих рішень. Завдання, які стоять перед адміністративним судочинством та які визначено перед нами Конституцією та законами України, суд виконав. Так, в порівнянні з аналогічним періодом 2013 року кількість справ, які перебували в провадженні суду значно зменшилася і склала 25 718 справ проти 176 330 справ. За І півріччя ц.р. в апеляційному порядку переглянуто більше 17 тисяч справ, що склало 67,6 % від загальної кількості справ, що перебували в провадженні суду у звітному періоді. Показник навантаження постановлених судових рішень на одного суддю в порівнянні з аналогічним періодом 2013 року також змінився і склав майже 111 справ проти 657. На сьогоднішній день залишок нерозглянутих справ становить трохи більше 8000, переважна більшість яких є справами підвищеної складності – податкові, митні, земельні та інші. Тобто, не можна сказати, що працювати стало легше, просто зменшилося загальне навантаження. Приведені показники в черговий раз доводять, що навіть при відсутності повної укомплектованості суду суддівськими кадрами, темпи відправлення правосуддя на досить високому рівні.
- Яка на сьогодні ситуація з кадровим забезпеченням суду?
- Штатним розписом передбачено 53 посади судді, проте фактично працюють 33 судді. Проблема недоукомплектованості лишається актуальною із незалежних від нас причин. Слід зауважити, що процедуру проходження на посаду судді, вдається подолати далеко не кожному досвідченому юристу. Крім того, посада судді апеляційного суду вимагає від особи не тільки високо рівня підготовки, але й десятків років практики. Адже, судді апеляційної інстанції крім відправлення правосуддя займаються й аналітичною роботою. Зазначені аргументи разом з відсутністю у суду власного приміщення, стають перепонами у вирішенні повного укомплектування суддівського штату. Приміщення, яке ми орендуємо, має близько 2000 кв. метрів і тому можливість розміщення повного штату працівників, - відсутня. Хочу зазначити, що судочинство – це складний процес, і в ньому головну роль відіграє не лише суддя, а й весь апарат. Стосовно фахівців апарату суду, сьогодні не так гостро відчувається «кадровий голод». Суди поповнюються молодими кадрами, але рівень заробітної плати, яка на даний час складає трохи більше 1200 грн., підштовхує їх на пошуки більш високооплачуваної роботи . Звичайно, здобувши неабиякий досвід у стінах нашого суду, працівники стають конкурентоспроможними спеціалістами в бізнесових структурах. Крім приватних структур нашими кадрами поповнюються ряди суддів, яких на сьогодні налічується 10 осіб.
- Чи підвищують кваліфікацію судді та працівники апарату? Чи відбувається обмін досвідом суддів вашого суду з іншими регіонами чи країнами?
- Підтримання на належному рівні стану здійснення судочинства судом, потребує високого професіоналізму та наполегливої праці усіх працівників суду. Тому, і судді, і працівники апарату періодично відвідують семінари, круглі столи, форуми, конференції, навчаються в школі суддів. Регіональне відділення Національної школи суддів України, постійно запрошує наших суддів в якості викладачів. Обмінятися досвідом та ознайомитися із судовою практикою суддям доводиться як в період вищевказаних заходів так і в процесі відряджень до інших країн, наприклад Німеччини та Польщі. Перебуваючи в адміністративному суді міста Кельн (Німеччина), було проведено порівняльний аналіз навантаження наших суддів та суддів Німеччини. Статистичні дані вказують, що навантаження на одного суддю апеляційного рівня в Німеччині становить лише 100 справ у рік, в той час, коли наш суддя щомісячно розглядає понад 110 справ.
Діалог з громадськістю
- На сьогодні в Україні велику увагу приділяють взаємодії судової влади з громадськістю. Які напрацювання суду в цьому напрямі?
- Адміністративне судочинство завжди відкрите до діалогу з громадянами. Принцип гласності ще ніхто не відміняв. Судові засідання у нас відкриті. Якщо представники ЗМІ чи громадськості бажають бути присутніми в засіданнях, то будь ласка. Головне щоб вони себе чемно поводили, не проявляли неповагу чи тиск на суддів, не влаштовували під стінами суду мітинги, не розібравшись в ситуації яка була на розгляді в суді. Тобто, щоб завдяки «вуличній демократії» не здійснювався тиск на суд. З метою налагодження комунікаційної діяльності суду ми значну увагу приділяємо інформуванню громадян через офіційну сторінку суду на веб-проталі «Судова влада України», доповнюючи її актуальною інформацією. Крім того, періодично зі сторінок обласних видань м. Дніпропетровська висвітлюється інформація про роботу суду.
- Яке у Вас відношення до закликів сьогодення щодо ліквідації системи адмінсудів?
- Вважаю, що ініціатори цієї ідеї не усвідомлюють скільки кроків наша держава зробить назад замість того щоб рухатися вперед. Рейтинг адміністративної юстиції України зростає з кожним роком, адміністративними судами розглянута величезна кількість справ. Переважна більшість країн світу, і зокрема Європи, мають адміністративні суди, які є арбітрами між громадянином і державою. Не можна по декільком рішенням прийнятим адміністративними судами, які викликають невдоволення в суспільстві, говорити про недоцільність існування адміністративної юстиції. Судочинство є таким, яким є закон. Говорити про досконалість українського законодавства не доводиться. В багатьох випадках судді стають заручниками недосконалості українських законів. Адже, обов’язок судді діяти лише в межах визначених законами і навіть принцип верховенства права не може повною мірою усунути неузгодженість законів. Проте, я впевнений, що з подальшою демократизацією країни, підвищиться рівень законотворчості та якість роботи адміністративних судів.
- У квітні ц.р. було прийнято Закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». На вашу думку, чи збільшить він рівень довіри громадськості до судової влади?
- Моє ставлення до цього закону неоднозначне. З одного боку, суспільство вправі вимагати того судочинства на справедливість якого воно розраховує, з іншого боку застосування люстраційних заходів до усього без винятку суддівського корпусу, на мій погляд, є не вірним. Процедуру люстрації повинні пройти ті судді, рішення яких викликають сумніви у їх законності. Особливу увагу в цьому законі зосереджено на рішеннях суддів, які приймалися в період Революції Гідності з листопада 2013 року по лютий 2014 року. Перш за все це стосується рішень, які приймали суди щодо обмеження проведення мирних зібрань та мітингів. Зважаючи на те, що дотепер в Україні відсутнє чітке правове регулювання питання щодо реалізації права громадян на мирні зібрання, на що звертав увагу у відповідному рішенні Конституційний суд України. Закон який би регулював ці правовідносини і дотеперішнього часу не прийнятий. Така невизначеність позбавляє адміністративні суди чіткого правового інструменту для розгляду цієї категорії справ. Отже, люстрація має стосуватися лише тих суддів, які переступили межу закону і лише тими конституційними органами на які покладено обов’язок здійснювати контроль за діяльністю суддів.
Повернення довіри громадян до суду є одним з першочергових завдань перед судовою владою про що говорили і на ХІІ з’їзді суддів України, і що постійно підкреслює Рада суддів України. Одним із кроків до цього є проведення в судах в період з 01 по 05 вересня ц.р. анонімного опитування громадян щодо якості роботи судів, і ми будемо раді думці кожного відвідувача суду.
_03_03.png)
